Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Лабораторна робота №7 з дисципліни: “Охорона праці” на тему: “Дослідження ефективності природного освітлення промислових підприємств”  Львів-2003 Мета роботи: ознайомитись з методами нормування і розрахунку природного освітлення, з приладами і методами природного освітлення на робочих місцях. Теоретичний вступ. Раціональне освітлення виробничих приміщень – один з найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями. Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат, підвищує продуктивність праці. Розрізняють три системи природного освітлення: бокове, верхнє і комбіноване. Для кількісної оцінки виробничого освітлення важливою світлотехнічною характеристикою є освітленість робочої поверхні. Е – це густина світлової енергії по площі, лк: E = dF / dS, де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінення, рівномірно розподіленого на площі dS, м2. Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах в залежності від пори року, метеоумов, часу дня, сонця та ін. Тому характеризувати природне освітлення значення освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природного освітлення l, який являє собою відношення освітленості в даній точці всередині приміщення Ев до зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу, виражається в процентах:
. Розрахунок природного освітлення. Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовується формула:
, де Sо – площа світлових отворів, м2; Sn – площа підлоги приміщення, м2; lн – нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (табл.2); Кз – коефіцієнт запасу (табл.2); (10 – світлова характеристика вікон (табл.3); (o – загальний коефіцієнт світлопроникнення, визначається за формулою: (о = (1((2((3((4((5, де (1, (2, (3 – коефіцієнти світло пропускання матеріалу вікна, виду вікна і його конструкції (табл.5); (4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних конструкціях (табл.6); (5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під фонарем дорівнює 0,9; V1 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні (табл.7); Кб - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять напроти (табл.4). Коли ми визначимо площу світлових отворів Sо і знаємо стандартну площу вікон Sl, знаходимо кількість вікон nв за формулою:
. Геометричний коефіцієнт природного освітлення, який враховує пряме світло небокраю, в якій-небудь точці приміщення, при боковому освітленні визначається за формулою, %: G = 0,01(n1(n2, де n1 – к-ть променів з графіка І, які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення; n2 - к-ть променів з графіка ІІ, які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на плані приміщення. Протокол № п/п Приміщення Ез, лк Евн, лк КПО Розряд роботи Вид роботи Розмір об’єкту                              Висновок. Під час виконання даної роботи я зміг ознайомитись з методами нормування і розрахунку природного освітлення, з приладами і методами природного освітлення на робочих місцях.